Всесвітній день психічного здоров'я

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я.

В Україні Всесвітній день психічного здоров’я відзначають з 1992 року. Його метою є скорочення поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. Адже, згідно статистики в Україні 1,2 млн. жителів (це більше 3 % всього населення) страждає психічними розладами і цей показник з кожним роком зростає. Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, пандемія, війна, а провісниками захворювань є стреси,.

Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі – майже 2 мільйони українців щороку стають пацієнтами психіатричних лікарень. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець.

Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної окремої людини зробити внесок в життя суспільства. Фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я.

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан душевного благополуччя, яке дає кожній людині можливість здійснювати власний потенціал, долати звичайні життєві стреси, плідно працювати. Порушення душевного благополуччя, душевної рівноваги може спричинити розлади психіки та поведінки.

Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а не допускати їх. Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.

Психологічно здорова людина – це насамперед людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і пізнає себе і навколишній світ не тільки розумом, а й почуттями, інтуїцією.

Психічне здоров’я кожного в першу чергу залежить від нього самого і його близьких. Задача кожної сучасної людини зберігати свою душевну рівновагу, бути готовою до стресових ситуацій, і за необхідності звертатися за допомогою, а не пускати на самоплив симптоми перевантаження, депресії, емоційної нестійкості.

Найбільш ефективними способами підвищення стресостійкості та профілактики психічного здоров’я є наступні:

1. Визначте природу свого стресу: знайдіть першопричини. Знайдіть час побути наодинці із собою і записати в блокноті все, що викликає у вас занепокоєння.
2.  Включіть до свого режиму дня обов’язковий відпочинок. Виявивши джерела стресу, намагайтеся менше приділяти їм часу. Замініть це заняттям хобі, спілкуванням з приємними для вас людьми, рідними, близькими.
3. Поділіться своїми проблемами з іншими людьми. Це можуть бути друзі, родичі та колеги. Не залишайтеся наодинці зі своїми переживаннями.
4. Якщо можливо, вирішуйте тривожні ситуації невідкладно. Не приховуйте образи, одразу вирішуйте робочі/учбові конфлікти. Якщо стрес викликають невизначені події і сценарії, продумайте їх детально і прийміть рішення настільки швидко, наскільки це можливо.
5. Уникайте або максимально обмежуйте час спілкування з людьми, які вам не приємні.
6. Вчіться справлятися зі стресом. Будьте зібрані і стримані, намагайтеся контролювати прояв негативних емоцій стосовно оточуючих.
7. Підтримуйте фізичну активність. Заняття спортом, медитативні техніки, свіже повітря і фізичні навантаження допоможуть зняти психічну напругу.
8. Робіть масаж, приділіть щодня хоча б 20 хвилин розслабленню.
9. Правильно харчуйтеся, уникайте надмірного вживання алкоголю, кофеїну, краще відмовитися від шкідливих звичок повністю.
10. Дотримуйтесь графіка сну, максимально ефективно використовуйте час, щоб не лягати спати надто пізно. Не дивіться телевізор перед сном, краще почитайте хорошу книгу або послухайте спокійну негучну музику. Намагайтеся мінімізувати сторонні шуми і подразники, коли засинаєте.

 Якщо ви відчуваєте, що не в змозі скористатися цими порадами і самостійно впоратися зі стресами і проблемами у вашому житті, обов’язково зверніться за професійною допомогою. Це допоможе уникнути можливих негативних наслідків стресу. Не займайтеся самолікуванням без консультації фахівця!

Поради психолога з України Олександра Гершанова, який ось уже шість років працює в Ізраїлі з військовими та цивільними громадянами, що постраждали від війни.

• Повернися до рутини. Займайся звичними справами: чисти зуби, мий посуд, прибирай оселю, працюй, якщо є робота. Якщо важко сфокусуватися, напиши список справ на ранок, обід та вечір на аркуші паперу і просто постарайся слідувати ньому.

• Не читай новини в режимі нон-стоп: це лише посилює стрес. Заходити на ресурси новин потрібно не частіше ніж раз на годину: швидше ситуація не зміниться. А якщо станеться щось важливе, про це все одно повідомлять у чатах, дзвінках чи розкажуть сусіди.

• До речі, познайомся з сусідами, якщо ви ще не познайомилися. Діяти разом легше психологічно.

• Не відмовляй собі у задоволеннях навіть під час війни. І не відчувай провину за те, що дозволяєш собі щось приємне. Це додасть сил рухатися далі і, можливо, допомогти ще комусь. А це вже дуже багато.

• Роби те, що тобі допомагає, навіть якщо комусь це здається дивним чи неправильним. Хтось пропускає все через емоції, тому впоратися з тяжким стресом йому допомагає перегляд фільмів чи музика. Когось тримає віра. Хтось знімає стрес через спорт чи активні дії. Усі засоби підходять. Не засуджуй себе та інших за те, як хтось бореться зі стресом.

• Якщо хочеш приєднатися до захисту країни, але воювати не вмієш – допоможи армії та тим, хто бере участь у активному спротиві чи забезпечує інфраструктуру. Відправ гроші на армію, купи та передай продукти, допоможи знайомим пенсіонерам, які залишилися без підтримки, купи квиток до зоопарку, навіть якщо туди не підеш, переведи гроші притулку для тварин, відправ повідомлення підтримки знайомому військовому. Будь-яка, навіть найменша допомога, послужить спільній справі – перемогти та відбудувати все краще, ніж було.
  
• 
• 

• ПРОБЛЕМА № 1

  Розлади у сфері психічного здоров’я дітей і молоді – поширені: вони є у 5 % дітей і 10 % молоді. Втім попри те, що ці розлади є такими поширеними, – багато із них не виявляються вчасно. Ми свідомі, що чимало цих розладів довгий час є наче підводна частина айсберга – поза увагою дорослих, поза увагою суспільства...

  Попри те, що психічні розлади є поширеними і з ними стикаються біля 5 % дітей та 10 % молоді - велика частина з них не виявляються вчасно.

  Причин цьому багато – при деяких розладах дитина чи підліток не є свідомі проблеми – як-от дівчинка-підліток з анорексією, бажаючи схуднути, не свідома розладу й не шукає допомоги. Інколи цього не усвідомлюють батьки – для прикладу, вони можуть не знати ранніх ознак аутизму й не помічати проблеми. Інколи – фахівці: вчителька, не знаючи про розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ), не зможе щось порадити батькам і скерувати їх по допомогу. Іноді дитина росте в несприятливому середовищі, де є насильство, занедбання, і вона не має можливості сама звернутися по допомогу… Часом проблеми з психічним здоров’ям має не лише дитина, але і її батьки, і тому вони не бачать їх і не реагують на них.

  Попри різні причини – наслідок один: є велика проблема, якої ми не бачимо, а тому не можемо на неї належно зреагувати, не можемо вчасно допомогти! Тому ця проблема спричиняє наступну…

• ПРОБЛЕМА № 2

  Приблизно 80 % дітей і молоді, маючи розлад у сфері психічного здоров’я, не отримують належної і вчасної допомоги.

  Причини цьому теж різні – деякі пов’язані з тими самими чинниками, що були згадані вище, через які дорослі не вчасно помічають ці розлади. Деякі пов’язані з відсутністю належних послуг чи їх фізичною / фінансовою недоступністю для родини, дефіцитом відповідно підготовлених фахівців, науково обґрунтованих методів допомоги (медикаментозного чи психологічного впливу), поширеністю (серед яких і потужна маркетингова підтримка) псевдонаукових підходів, а також стигмою щодо звернення по послугу.

  І це є окремою великою проблемою – адже стигма є тим невидимим бар’єром, який перешкоджає багатьом одержати послугу – чимало осіб проблему у сфері психічного здоров’я сприймають як сором, як ознаку неповноцінності, «дефективності». Часто батьки також можуть сприймати психологічні проблеми в дитини як ознаку своєї батьківської «невдачі», а відтак уникати звернення по допомогу до фахівців, боячись осуду.

  І усвідомлення цієї цифри – приблизно 80 % дітей і молоді, маючи розлад у сфері психічного здоров’я, не отримують належної і вчасної допомоги – справді вражає і разюче контрастує із соматичними захворюваннями. Важко уявити, щоби більшість дітей із пневмонією чи цукровим діабетом не отримали в сучасному світі належного лікування. І знову ж таки – проблема відсутності вчасної і належної допомоги призводить до наступної – проблеми наслідків…

• 

  ПРОБЛЕМА № 3

  За відсутності чи невчасності допомоги потенціал негативного впливу психічних розладів на життя, розвиток дитини та підлітка є значним! Це негативно позначається на основних сферах життя та призводить до інвалідизації, зокрема соціальної і шкільної дезадаптації, порушення особистісного розвитку, доєднання вторинних розладів і проблем, зокрема зловживання психоактивними речовинами, девіантна поведінка; хронічний перебіг, порушення тілесного здоров’я, зрештою загроза життю.

  Адже суїцид належить до трійки основних причин смертності в молодому віці, а депресія, згідно з оцінкою ВООЗ, найсильніше негативно впливає на якість життя в осіб молодого віку з-поміж усіх (не лише психічних!) розладів. Саме тому вчасне виявлення та скерування по належну допомогу є таким важливим!

  Проблеми психічного здоров’я – це не лише питання майбутнього однієї дитини та її найближчих рідних. Це наше спільне майбутнє.

  Адже скільки важливих соціальних проблем пов’язані з розладами психічного здоров’я дорослих – кримінал, безробіття, зловживання психоактивними речовинами, насильство в родині та інше.

  Сьогоднішні діти завтра стануть батьками – і вже від їхнього психічного здоров’я та дитячого досвіду залежатиме психічне здоров’я майбутніх поколінь…

  Здатність ставитися з повагою одне до одного в наших відмінностях і різноманітті, будувати гармонійні стосунки, бути доброзичливими, шукати порозуміння і загального добра, вирішувати конфлікти не агресивно, а враховуючи інтереси кожної зі сторін – а від цього загалом залежить і мир на землі – також великою мірою визначаються нашим психічним та особистісним здоров’ям, а його основи, знову ж таки, закладаються у дитинстві…

  Майбутнє наших суспільств залежить від того, наскільки ми турбуємося сьогодні про психічне здоров’я і гармонійний психологічний розвиток дітей та молоді, добробут їхніх родин.